У всіх народів мова – то засіб спілкування, у нашій  українській історії  з важкої руки російської  імперії – це ознака націоналізму, сепаратизму, причина конфліктів і моральних травм. Такими словами 21 лютого розпочалася розмова про День рідної мови у студентських групах.  Цьогоріч День рідної мови став особливо рідним і важливим для мільйонів українців, які живуть у зраненій війною, але нескореній  Україні, або ж змушені були покинути рідну землю, шукаючи прихистку в інших країнах.

За всю історію нашу  мову забороняли 134 рази! Яка ще мова витримала таке переслідування?! Українську мову зживали зі світу, плюндрували, зневажали, принижували, відтісняли на другий чи – десь аж на десятий план. А життя доводить, що  мова – це найцінніший та найбільший скарб. Цікаво, що дослідники вважають нашу мову однією з найстаріших мов Європи. Інформація в День мови змусила коледжну молодь задуматися над важливими фактами: з-поміж 256 тисяч слів в історичних джерелах найпершими зустрічаються слова «мед» та  «страва», а слово «бити» має аж 45 синонімів, найуживанішою буквою в українському алфавіті є літера «п». Особливі слова – паліндроми - так звані “дзеркальні” фрази, як наприклад:  “Я несу гусеня”- теж збагачують наш словниковий запас. “Заповіт” Тараса Шевченка переклали 147 мовами народів світу. Про багатство української лексики свідчить, що деякі письменники мали декілька десятків псевдонімів: поет Олександр Кониський  свої твори  підписував 141 іменами, в Івана Франка було 99 псевдонімів, а письменник Осип Маковей користувався 56 вигаданими назвами. Однією з «родзинок» української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Навіть слово «вороги» має зменшувально-пестливу форму, яка вживається в Гімні України «…згинуть наші вороженьки, як роса на сонці». Красу, мужність українців як нації, а отже, носіїв української  мови демонструє найбільший тренд 2022 року - за даними Duolingo впродовж року війни в Україні відбувся сплеск серед охочих знати українську: понад 1,3 млн людей почали її вивчати! Тож маємо завжди пам’ятати мудрі слова Берегині нашої літератури Ліни Костенко, яка  написала: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову», щоб зберегти і передати наступним поколінням  цю духовну скарбницю.